Annabelle Stephenson
Ядро концепції серіалу Netflix “Проблема трьох тіл” обертається навколо захоплюючої та всепоглинаючої віртуальної реальності, створеної загадковими інопланетянами Сан-Ті. Цей віртуальний досвід перетинає час та простір, проводячи гравців крізь аннали історії, від давнього Китаю до розкішних дворців Англії епохи Тюдорів і навіть до легендарного Ксанду Кублай Хана. Серед цих іммерсивних образів глядачі стають свідками катастрофічної загибелі інопланетного світу, ув’язненого в гравітаційному хаосі триади сонць.
Замість цитат, давайте надамо живописний опис рішучої сцени: Джин та Джек, два ключові персонажі, опиняються на вершині оглядової платформи Райського палацу Кублай Хана. З цієї точки вони стають свідками жахливого видовища, коли 30 мільйонів душ неодмінно притягуються в пекельну безодню сонця, наслідком хвилюючого явища оберненої гравітації.
Майстри за кадром цієї візуально захоплюючої роботи включають Девіда Беніоффа та Д. Б. Вайсса, відомих своєю роботою над “Гра Престолів”, та Александра Ву. Віртуальна реальність слугує визначальним пунктом візуальних ефектів, на яскравому прикладі в Епізоді 3, з режисером-бачителем Ендрю Стентоном з “ВАЛЛ-І” від Pixar.
Стефен Фангмайєр, супервайзер візуальних ефектів, уявляє віртуальну реальність у серії як підвищений, сенсорний світ, відмінний від звичайних відеоігор. Цей іммерсивний досвід виходить за межі візуалів; учасники можуть погрузитися у аромати, текстури та смаки, розмити межі між реальністю та сновидним станом.
Використання VR у наративі слугує як влучна метафора для актуальних глобальних питань, земні істоти використовують його як канал спілкування для сприяння емпатії та розуміння серед людства. Команда візуальних ефектів прагне до витонченого балансу, додаючи сюрреалізм для збагачення сюжету без затінення його центрального послання.
Створення віртуальних оточень розгортається на фоні вражаючих сцен, від синьої екранної сцени до складних відосічок, таких як сполох Кублай Хана. Завдяки вдалому використанню CGI команда візуальних ефектів оживляє динамічні сцени з верховими всадниками, інтригуючими формуваннями людина-комп’ютер та навіть фольклорними моментами, як, наприклад, комічний водний інтермедіум Джина та Джека, кульмінуючи в захватливій сцені оберненої гравітації.
Технологічна винахідливість додатково підвищує враження від перегляду, оскільки кінематографіст П. Дж. Діллон використовує світлодіодні панелі для імітації бурхливого неба, віддзеркалюючи гравітаційний рух триади сонць. Цей інноваційний підхід не лише покращує атмосферу на зйомках, але також поглиблює глядачів у візуально захоплююче видовище.
Співпраця з різними студіями збагачує візуальну тканину серії, проявляючись у безлічі захоплюючих та незвичайних ефектах. Кожен візуальний елемент, чи то ефемерні цифри, що танцюють по небу, або складні відображення у віртуальних навушниках, сприяє глибині і інтризі загальної історії.
У кінцевому підсумку, “Проблема трьох тіл” прагне зачарувати аудиторію своєю візуально вишуканою тканиною. Хоча наукова точність може бути предметом суперечок, єдине цільове завдання творчої команди чітко виблискує: пріоритет приділяти візуальному захвату. Через взаємодію віртуальної реальності та передових візуальних ефектів серіал провокує еволюцію у сфері іммерсивних історій, перетворюючи глядачів у світ повний див і захвату.
ЧаП (часті питання)
Що таке віртуальна реальність (VR)?
Віртуальна реальність (VR) – це симульований досвід, який може бути схожим на реальний світ або зовсім відмінним. Він поглиблює користувачів у цифрове середовище, зазвичай генероване комп’ютером, що дозволяє інтерактивні досвіди.
Що таке візуальні ефекти (VFX)?
Візуальні ефекти (VFX) – це процеси, за допомогою яких зображення створюється або маніпулюється поза контекстом кадру з живої дії. Це включає інтеграцію живих сцен із згенерованими зображеннями для створення оточень, створінь та ефектів, які інакше були б недоречними або неможливими для захоплення на камеру.
Джерела
– Netflix
The source of the article is from the blog guambia.com.uy
